Пума, Пушик та Едді - так трійко совенят назвала зоозахисниця Олеся БожОк. Малята випали з гнізда в Гощі на Рівненщині. Вони могли загинути, однак їх прихистила небайдужа місцева мешканка. І тепер вони мешкають у неї.
Ці трійко вухастих совенят проживають у вольєрі на подвір'ї зоозахисниці Олесі БожОк. І всі вони мають свої імена. Найпершою до жінки потрапила Пума, згодом Пушик. Лише тиждень тому у пташенят з'явився ще один друг - Едді. Вони випали з гнізда, але у різних місцях. І всіх їх прихистила у себе пані Олеся.
Перша до мене попала Пума, приніс її Бейлах Валерій Ростиславович. Знайшов в небезпечному місці, тому рішив принести, щоб на догляд. Через тиждень після Пуми на автостоянку впав Пушик. Подзвонили, попросили забрати - забрали. Пожили вони в мене майже зо три тижн, і потім попав до нас Едді. Він випав з ялинки біля училища, його вже встигла потягати за крилишко собака, - зоозахисниця Олеся Божок
Досвід у перетримці пташенят у пані Олесі вже є. Торік жінка теж виходила совеня. Щоправда, тоді клопоту було трохи менше.
Догляд майже не відрізнявся. У вольєрі не було клітки, бо це була в мене одна сова, з нею було простіше, була велика клітка з-під папуги. Вона з нами гуляла по дворі, вона жила, ночувала в клітці, з нею було взагалі простіше, бо вона була одненька. А один був злеток, який просто прилітав сам. Він десь, видно, може, маму десь згубив, може, десь, ну, всяке в природі трапляється. Він зрозумів, що йому викидається їсти кожен раз. Він спускається з криши, забирає їжу, заходить назад, і так він собі жив, поки не полетів, - зоозахисниця Олеся Божок
Для Пуми, Пушика та Едді побудували спеціальний вольєр на вулиці, аби совенята вчилися літати та розминали крильця.
А тут так, як вийшло, що принесли Пуму, і через п'ять днів одразу Пушик, ну вже просто ребром стало питання за вольєр, бо дві сови в клітку з папуги не посадиш, їм треба розгортати крила. Ну і так вийшло, вольєр, дві сови, а третя абсолютно випадково. Сказали: "Ми не знали, що у вас є сови, але ви любите тварин, то нате вам ще сову", - зоозахисниця Олеся Божок
Найважче із цими птахами, зазначає пані Олеся, було підлаштуватися під їхній графік життя. На початках жінці доводилося прокидатися вночі, аби погодувати совенят, адже вдень вони не їли.
Перші тижні, як вони прийшли, вони малесенькі, вони ще не звикші, в день вони не можуть їсти, бо це не їхня природа. І починаєш годувати з восьми годин вечора, потім в одинадцять, потім пів другої ночі, потім біля третьої. Ставиш будильника і так по ночах ходиш їх кормити. Зараз вже вони, Пума вже тут місяць, вони вже помаленьку адаптуються до того, що вони можуть з'їсти зранку, - зоозахисниця Олеся Божок
Улюбленця серед трійки совенят, розповідає Олеся БожОк, немає. Усі вони по-своєму унікальні.
Коли ж прийде час, зазначає пані Олеся, вже дорослі сови полетять жити самостійно. І це в перетримці птахів найважче. Адже про подальшу їхню долю не дізнаєшся. Зоозахиниця припускає, що найпершою її дім покине Пума, бо вже зараз вона може трішки взлітати, хоч і не високо.
