Україна відзначає – 150 річчя від дня народження Лесі Українки. Найвидатніша українська письменниця, фольклористка, громадська діячка, меценатка. Попри всенародну популярність, біографія Лесі досі приховує багато таємниць. Олеся Джум продовжить.
25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському у сім’ї Косачів народилась дівчинка Лариса. Ще будучи зовсім малесенькою її кликали Лося, а у 5 років, вона попросила називати себе Лесею. Родина Косачів була знана своїми волелюбними літературними традиціями. Батько Петро Антонович Косач – юрист за освітою. Мати українська письменниця Олена Пчілка.
Батьки Лесі Українки багато уваги приділяли вихованню шістьох дітей. Їхній гуманітарній освіті, розвивали цікавість до літератури, мистецтва, вивчення іноземних мов. Мати намагалась прилучити дітей до літературної роботи та самостійної творчості перекладацької роботи. Батько виписував різноманітні журнали та газети і багато читав дітям. Намагався розширити їх кругозір. Але ніколи не нав’язуючи своїх поглядів.
Леся виділялася здібностями і старанністю була слухняною дитиною, а ще дуже любила співати та танцювати. У 5 років майбутня поетеса уже вміла читати і писати.
Взимку 1881 року у Луцьку під час святкування Хрещення на річці Стир, був сильний мороз і під людської вагою крига сіла і маленька Леся опинилась по коліна у крижаній воді. Коли дівчинка змогла вибратись з натовпу вода в валянках перетворилась у водяну корку. Лесю почав мучати нестерпний біль у ногах. Дівчинку лікували ваннами, мазями та травами але все було марно.
Пізніше дівчинці поставили діагноз туберкульоз кісток. Біль перейшов у руки. Після невдалої операції Лесі довелося назавжди попрощатись із улюбленим фортепіано.
Мій давній друже, мушу я з тобою розтатися надовго, жаль мені з тобою звикла я ділитися журбою, вповідувать думки, веселі і сумні. Коли я смуток свій на струни клала з’являлись ціла грая красний мрій. Веснянкою моя надія грала, далеко минув думок легких рій.
Освіту Лесі здобуала самостійно вдома. Вивчила 9 мов. Вперше вірші Лариси Косач з’явились у Львівському журналі «Зоря» 1884 року під псевдонімом Леся Українка. З тих пір вона публікувалась постійно , а перший поетичний збірник «На крилах пісень» вийшов у Львові 1893 році.
Тим часом біль у ногах посилювався. Для поліпшення стану лікарі порадили змінити клімат та почалось добровільне зігнання поетеси Ерим-Болгарія-Італія-Єгипет. У 1897 році в Криму Леся Українка познайомилась з революціонером романтиком Сергієм Мержинським він теж був хворий на туберкульоз.
В березні 1901 року він помер на руках поетеси. Поему «Одержима» вона написала лише за одну ніч проводячи біля ліжка вмираючого Сергія.
Помер він, зраджений землею й небом, як завжди, одинокий. А тепер я тут сиджу, як завжди, одинока, даремні сльози ллю і проклинаю все те що він любив і з кожним словом все більшу надію втрачу на рятунок.
Коли Лесі було 36 до неї знову прийшло кохання. Обранцем поетеси став музикознавець і збирач народних пісень Климент Квітка. Хоч Леся була старша за нього на 9 років їх об’єднали спільні інтереси. Вони повінчались 25 липня 1907 року. В останні роки життя Лесі Українки її хвороба невпинно прогресувала.
Леся Українка померла 1 серпня 1913 року в Грузинському містечку Сурамі. Її тіло було привезено до Києва і поховано на байковому кладовищі.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Шукайте нас ???
Офіційний сайт: ► https://itvmg.com/
Соціальні мережі: ► Ми у Facebook - https://www.facebook.com/itv.media.group ► Ми в Instagram - https://www.instagram.com/itv_mg/
