Гладко, тобто гладко хустка по голові лягає, тут був такий проділ, ну так у нас казали і зав’язувалось під підборіддя, тут випрямлялися звичайно кінчики, щоб це було гарно.
ЕтнографАлла Українець демонструє, як правильно зав’язувати хустку, це один із 20 відомих способів носіння такого головного убору. Одягали їх не тільки щоб захиститися від спеки і холоду, від того як вона пов’язана на голові дівчини, розрізняли і її соціальний статус.
Алла Українець старший науковий співробітник сектору етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею
По способах пов’язування хусток колись розрізняли соціальний статус, приїжджає людина в село і бачить, хлопець не помилиться, дівчина це молодиця, хоча обом може бути по 16 років, по 17, по 18, це така важлива деталь і дотримувалися цієї різниці у пов’язуванні хусток, ще до початку 20 століття.
Для Рівненщини традиційними були червоний та чорні кольори. В узорах переважало компонування хрестів та квадратів. В орнаменти навіть зашифровували спеціальні повідомлення. Так, 4 крапки в середині ромба означали засіяне поле, символізували благополуччя та достаток.
Тетяна Пархоменко завідувач сектору етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею
Чим цікава була вишивка в давнину, в тому, що продумали не тільки який малюнок має бути на полотні, адже це полотняна хустка з льону, але треба буде знати, з якого краю та хустка має складатися і для того робили відповідні геометричні позначки вишивала хустиночку на чотири роги, сватав козак дівчиноньку котра до вподоби, і справді, якщо ми подивимося на різні кути хустки, ми побачимо такий малюнок у формі квадрата.
На кожному куті хустки вишивалися квадрати з різними орнаментами, їх могло бути як чотири однакових так і чотири різних. В такому випадку, одна хустка могла слугувати як чотири, все залежало від того, якою стороною її пов’язати. Найстарішій хустці в експозиції Рівненського краєзнавчого музею більше 150 років. Етнографи віднайшли її на Гощанщині. В кінці 19 століття в українському селі переважали домоткані хустки із льону, а в містах поступово в моду починали входити хустки із бавовни. Сьогодні на ринках області можна знайти такий традиційний головний убір доволі просто. Ціни на них різні, від 150 до 300-ьох сот гривень. Продавчиня Людмила каже, хустка, це не тільки для походу церкву, а повсякденний, стильний аксесуар. Купує їх як і молодь так і люди старшого віку.
Людмила продавчиня
У мене є хустка, так як зразу скажемо, який ще мій дід купив ще моїй бабі за Польщі, і хустка тоді коштувала 5 злотих, а за 5 злотих можна було купити дуже хорошу корову і в мене та хустка до цього часу зберігається- сімейна реліквія ваша? -так, оце реліквія, от я, наприклад, я вважаю, що цю хустку я маю передати дочці, щоб вона зберігалася весь час.
І продавці і етнографи кажуть, мода на хустки повертається, важливо розуміти, що це не просто головний убір, це частина національної самобутності.
Тетяна Пархоменко завідувач сектору етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею
Ми повертаємося до наших традицій, ми згадуємо елементи нашого костюму традиційного, і важливо, щоб знали з чого складався той костюм, щоб не тільки вишивали вишиту сорочку на те чи інше свято, щоб знали чим покривали голову звичайні дівчата, заміжні жінки.
Українська хустка це сакральний символ українського народу, матері перев’язували своїх синів, коли проводжали їх до війська. Дівчата на сватання виносили їх на знак згоди. В кожної господині була улюблена хустка, яку вони передавали із покоління в покоління.
