Старовиннну хату перевезли з Рівного, з вулиці Шевченка. Орієнтовний вік хати 170-180 років.
Про це повідомляє Рівненський медіа-центр.
- Ми досліджуємо кожен елемент побуту та старовинних речей. Неважливих моментів тут не буває. Тому пробуємо відродити саме так, як було колись. Коли майстри почали розбирати хату, побачили, що вона знищена, колоди прогнили, дах вже був перекритий шифером. Кілька разів ми їздили у Пирогово до спеціалістів, аби порадитись, як відтворити вікна, двері, дах. Кожен елемент – сам по собі - це вже ексклюзив. Дах хати перекрили очеретом, зверху додали мох, який проростає у стріху і таким чином збільшує її міцність", - зазначив керівник ГО «Центр дослідження і відродження Волині» Володимир Дзьобак.
Такий вигляд мала хата до реконструкції (фото В. Дзьобака)
Додамо, що «Ладомирія» вже другий рік поспіль розбудовує великий історико-етнографічний комплекс. Останні місяців робота була зосереджена над створенням скансен-простору. Майстри намагалися максимально зберегти автентичні елементи.
Окрім реконструкції автентичної хати відновили іще одну споруду – кліть (клєть, або комора).
У Ладомирії ще відтворюємо так звану кліть – це холодна комора, швидше за все 2-ї половини 19-го століття. Раніше сюди селили молоду пару, яка ще не мала дітей, або ж тут зберігали одяг, речі. - додає Володимир Дзьобак.
На території етномузею також знаходиться хата, яку перевезли з Косівщини.
Крім вуличного музею, в резиденції також діє виставка ткацьких верстатів, "Майстерня етнобрендів" та побутових речей.
Нині в етноцентрі працюють кілька ткаль. Їх Володимир Дзьобак називає найбільшим скарбом "Ладомирії".
Своїми вміннями наші майстрині відроджують традиційне ткацтво Волині та Полісся. Наш серпанок замовляють за кордон, його одягають відомі особистості, замовляють для зйомок фільмів та історичних реконструкцій. Рівненщина – єдине місце, де серпанковий одяг зберігся, а ми його змогли відтворити. Тож тепер у наших планах включення тканини серпанку та технології створення до об'єктів культурної спадщини Юнеско.
Музей просто неба – не єдине, чим готова здивувати «Ладомирія». Окрім облаштування території етнопарку, відновлення традицій тут буде облаштовано готель, українська харчевня та дитяча ігрова зона.
"Ладомирія" ставитиме зручнішою та комфортнішою. З 2021 року ми готові відкривати свої двері для туристів. Також налагоджуємо виробництво екомеблів із технологіями автентичного розпису. У нас можна буде скуштувати затірку — одну з найдавніших українських страв. Вцілому, наша мета створити на території етнорезиденції 13 музеїв. «Ладомирія» перестала бути локальним явищем південного заходу Рівненщини, натомість впевнено і послідовно перетворюється у локацію не тільки волинського, але й всеукраїнського масштабу».- наголошує Володимир Дзьобак.
