Сьогодні, 17 лютого, у Європі відзначають День котів.
Ініціаторкою свята стала італійська журналістка Клаудія Ангелетті, яка працювала в журналі Tuttogatto – World Cat Day.
Історія цього свята почалася ще у 1990 році, коли італійська журналістка Клаудія Анджелетті в журналі “Tuttogatto” запропонувала читачам відзначати день кота. Оскільки в країні велика кількість бездомних котів, на таку пропозицію відгукнулися передусім люди, які займаються допомогою тваринам. Отже, таку позицію підтримало широке коло осіб. Тепер, щорічно у цей день в різних містах Італії проводять різноманітні благодійні акції на користь котів. Колега Клаудії, Оріела Дель Кол, запропонувала відзначати цей день 17 лютого, аргументуючи це наступним:
Число 17 віддавна в Італії вважається нещасливим, а в часи інквізиції, винищували чорних котів, оскільки вважали їх помічниками злих духів.
Щодо місяця, лютий — це зодіакальний місяць Водолія, а отже вільних і незалежних, що характерно для котів. Також в Італійській культурі лютий називають “місяцем котів та відьом”, пов’язуючи цих тварин із магією.
Оріела також додала, що число 17 можна розшифрувати як “1 життя 7 разів”.
Проте це не єдина дата, коли відзначають аналогічну подію. 8 серпня також ввійшло в історію, як Міжнародний день кота. Фонд захисту тварин у Великій Британії започаткував це свято ще у 2002 році.
Цікаві факти про котів:
У середньому коти витрачають дві третини свого життя на сон. Виходить, що, наприклад, дев’ятирічний кіт не спав лише три роки свого життя. Виявляється, до нашого мозку біологічно ближчий мозок кота, ніж собаки. У нас з котами за емоції відповідають ті ж самі ділянки мозку.
Найбільший у наші дні кіт – це лігр. Він може вирости до 4 м, а вага може перевищувати 300 кг. Найбільший представник цього виду, що зараз живе на планеті – лігр Геркулес. Його вага 450 кг.
Найменший сучасний дикий кіт – це чорноногий кіт. Самиці досягають менше 50 см у довжину і можуть важити всього 1,2 кг. Британці і австралійці вважають зустріч з чорним котом великою вдачею, тоді як в Європі і Північній Америці це, навпаки, вважається поганим знаком.
Найбільш популярна у світі порода – персидський кіт, потім йдуть мейн-куни і сіамці. Є порода котів, яка обожнює воду. Це турецький ван. Її представники люблять купатися завдяки своєму водонепроникному хутру.
Багато котів здатні знайти шлях додому, незважаючи на відстані. На думку експертів, або кішки визначають своє місцезнаходження по куту сонячного світла, або у них є намагнічені клітини у мозку, які діють як компас.
Котів можна розрізнити, як людей за відбитками пальців, тільки у котячих це відбиток носа. У котів немає потових залоз по всьому тілу, як у людей. Вони пітніють тільки через лапи.
Коти дуже чутливі до вібрацій. Вони можуть відчути поштовхи землетрусу на 10-15 хвилин раніше людей.
Кішки зазвичай правші, а ось коти – шульги.
У власників котів на 30% знижується ймовірність інфаркту або інсульту.
З 70-х років минулого століття у США було розроблено програму, яка передбачає контроль чисельності котів та собак, а також відлов усіх тварин, що знаходяться на вулиці без господаря. І ця система працює, тому у цій країні рідко можна зустріти безпритульних тварин. За даними американського товариства “Проти жорстокого поводження з тваринами” (ASPCA), у Сполучених Штатах щороку близько 6,5 млн. котів та собак потрапляють до притулків.
Половина з цих тварин знаходить нових господарів. У цьому випадку тварині, швидше за все, буде забезпечене сите життя з належним медичним обслуговуванням. Але це буде життя у «золотій клітці», оскільки «щасливчика» обов’язково стерилізують (так закон каже) і на вулицю вже ніколи не випустять. Все, точи кігті об диван!
Іншу частину тваринок, що побули певний час у притулку і не зустріли свою долю у вигляді господарів, у більшості випадків, піддають евтаназії. У даній країні це вважають гуманним методом боротьби з безпритульними тваринами. Людині так зручніше і безпечніше.
В Італії безпритульні тварини – рідкість. Але у цій країні законодавчо запроваджена кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Жорстокістю там вважається обрізання хвостів, вух собакам, використання електричних нашийників. Заборонено обрізати кігті котам, розлучати кошенят та цуценят з мамами до двохмісячного віку. А за вбивство кішки чи собаки є великі шанси отримати щтраф до 10 000 євро.
Притулки для тварин у Італії є тимчасовими готелями, звідки усіх тварин рано чи пізно забирають старі чи нові господарі. Евтаназія по відношенню до здорових тварин там заборонена. І це не може не радувати! Популярною серед італійців є і допомога притулкам для чотирилапих.
У Великій Британії нараховується близько 9 млн. безпритульних котів та понад 66 тисяч безпритульних собак. Проте, у Лондоні – столиці цієї країни безпритульних тварин майже немає. Жителі цього міста вважають наявність вуличних тварин ознакою країн третього світу. Жителі столиці Великобританії побачивши котів, або собак на вулиці, відразу намагаються вирішувати це питання методом переміщення їх у притулок. Працівники притулку зобов’язані шукати власника для цих тварин. Потенційні господарі мають довести спроможність домашнього утримання та заплатити притулку за тварину «чєканной монєтой» . Якщо господаря протягом 7 днів тварині не знаходять і її не забирають волонтери, тварину піддають евтаназії. Ось і вся гуманність! Таких притулків у країні дуже багато, населення знає про них за допомогою засобів мас-медіа.
У Німеччині права тварин на гуманне ставлення до них захищені на державному рівні. Ці речі прописані у Конституції. Також там діє Закон про захист тварин. У Німеччині є професія «Захисник тварин» та галузь «Права тварин». А викидання домашньої тварини на вулицю може обернутися штрафом до 25000 Євро.
Притулки для безпритульних тварин – поширене явище у Німеччині, хоча державою майже не фінансуються. Фінансування відбувається за рахунок пожертв. Притулки дозволено використовувати, як місце проходження шкільної та студентської практики. Частину роботи в притулках здійснюють солдати.
