Зозулька знову вийшла на маршрут. Щоправда лише на один день. Ентузіасти організували туристичну поїзду на найдовшій в Європі вузькоколійці. Все влаштували власними силами та за власний кошт. Таким чином хочуть нагадати чиновникам про унікальний для України маршрут і наголосити –її треба зберегти. Більше у репортажі Вадима Мороза.
https://youtu.be/V-yuu_GvYxQ
Село Антонівка. На залізничній станції незвичне пожвавлення. Люди із різних куточків країни, які називають себе залізничними ентузіастами, чекають на прибуття раритетного тепловоза Ту-2. Чи по-тутешньому “Кукушки”. Її гудок востаннє тут чули півтора роки тому. З настанням карантину пасажирські перевезення вузькоколійкою припинилися. Подейкують, що відновлювати рух ніхто не планує.
“Поїзд профінансований за рахунок нас, ентузіастів. Ми хочемо привернути увагу. Приблизно 32 тисячі гривень. Питання закриття цієї вузькоколійки є стратегічним, тобто це не випадковість, що вона закрита. Це було вирішено уже давно і питання прийнято на рівні правління, що вузькоколійки є непрофільними активами і їх планують закривати,” - кажеДмитро Бабарика, представник ГО “Коростівська вузькоколійка”.
«Дальні села нею користувалися зазвичай. Колишній Зарічненський район. Людям там немає чим добиратися, маршрутки не їздять. Поїзд був їхнім єдиним транспортом,» - кажеОлександр Василюк, машиніст.
Залізничні ентузіасти займають місця і поліський трамвай вирушає у дорогу.
Вузькоколійка Антонівка – Зарічне найдовша у Європі. Її протяжність 106 кілометрів. Побудована у вантажних цілях більше 100 років тому, щоб возити ліс та торф. Пізніше додалися й пасажирські перевезення. З моменту незалежності розпочався її занепад. Промисловість зупинилася, а з нею й вантажні перевезення, які приносили залізниці прибуток.
До 2020 року кукушка возила пасажирів, але й ця робота зупинилася. У перший рейс за півтора роки вирушила провідниця Людмила Тарасюк. 14 років жінка пропрацювала на вузькоколійці. Зараз працює на великих поїздах.
«Мені тут комфортніше, тут. Тут можна відпочити. Тут як своя сім’я,» - ділитьсяЛюдмила Тарасюк, провідниця.
Жінка пригадує, бували дні, коли поїздок їздив переповнений. Курсував двічі на день. Зараз про цей час залишилися лише спогади, сумує жінка:
«Нереально її закрити. Це душа. Це ти їдеш сюди, як у рай. Природа, озера – дуже красиво, дуже гарна місцевість. Це не порівняєш з Турціями і Єгиптами. Людям дуже вона треба, дуже. І нам її дуже не вистачає, хоч я й вже перейшла на великі, на широку – нам дуже її не вистачає. Ми б дуже хотіли, щоб її повернули»
Подивитися на поїздок виходять люди із навколишній сіл. Дехто за транспортом свого дитинства та юності невимовно скучив.
«Вона ж діяла справно (плаче – прим. авт.). Я до неї за все життя звик. Мені радісно, що назад відновлюється вузькоколійка. Нехай керівництво змилується і запустить. Хіба їм немає звідки взяти тих грошей?" - кажеОлександр, житель села Луко.
Вузькоколійка – перший транспорт. Пані Люба каже, зараз населені пункти вздовж залізниці фактично відірвані від цивілізації.
«Ми ж звикли. У нас траса далеко. До неї їдемо або на скутері, або пішки йдемо. Там дальше рейсовий автобус їде,» - кажеЛюба, жителька села Луко.
Серед пасажирів представники асоціації збереження історії залізниці України. Вони доклали чимало зусиль аби кукушка виїхала в цей рейс. Кажуть, якщо не вдасться відновити пасажирські перевезення треба зробити поїздку суто туристичною. Попит буде. Як на підтвердження гість із Великої Британії. Приїхав із дружиною аби на власні очі побачити поліський трамвай. Каже, туристи не забаряться – потрібна інфраструктура.
«Є туристичний потенціал. Якщо говорити про ентузіастів, то вони приїдуть у будь-який момент, у будь-яке місце аби лише на власні очі побачити і прокататися. Але щоб запросити більшу кількість туристів потрібні додаткові туристичні атракції,» - каже Мартін Поттер, громадянин Великої Британії.
Втім із цим ні держава, ні місцева влада не поспішає. В Укрзалізниці нарікають на збитковість. Представники місцевого самоврядування проігнорували запрошення ентузіастів та перший за півтора роки виїзд поїздка на маршрут. Кукушка проїхала лише половину звичного маршруту. До станції Біла. Біля неї швидко збираються місцеві. Олексій бачить її вперше.
«Пустіть будь ласка поїзд, я хочу покататися.»
Батько Олексія розповідає. Маршрутка їздить тричі на тиждень. Люди без крайньої необхідності нікуди не їздять.
«Взагалі погано. Їздимо мотоциклами, велосипедами. Навіть діти хочуть покататися. Ніколи не їздили, завжди запитують коли буде, щоб проїхати,» - каже Валерій, житель села Біле.
Додає, вузькоколійка потрібна, бо доріг тут як не було 100 років тому, так немає й зараз. Водії маршруток із великими труднощами дістаються віддалених сіл. Подеколи сполучення немає зовсім. Місцеві однозначні – кукушка свого ще не відкувала.
Поліський трамвай доїхав до станції Біла, це половина його моршруту. Далі кукушка повернеться назад в Антонівку і зупиниться. Наскільки – невідомо.
Шукайте нас ???
Офіційний сайт
Соціальні мережі:
► Ми у Facebook
► Ми в Instagram
► Наш Telegram-канал
