Чому ім’я князя Острозького носить військова бригада з Новоград-Волинського? (ВІДЕО)
38
Два роки тому 30 механізована бригада отримала ім’я Князя Острозького. Що пов’язує військових з давнім вельможею? Чому саме їм дісталося таке ім’я, пояснює документальний фільм.
30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького (30 ОМБр) — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ». 24 серпня 2018 року бригада дістала ім’я князя Костянтина Острозького.
Відомий історик Віктор Заславський створив документальний історичний фільм, який розповідає про легендарну історичну особу Костянтина Івановича Острозького (1460-1530) – одного із найвидатніших полководців ХVI ст.
Костянтин Іванович Острозький, був багатющим магнатом, впливовим політиком і одним з найкращих полководців свого часу. А ще – першим хто носив титул великого гетьмана. Саме під його проводом 8 вересня 1514 р. Відбулась битва під Оршею, коли було розбите багатотисячне московське військо. Про цю битву та про інші успішні битви легендарного полководця, про те як у 1500 р. потрапив в полон, але зумів звільнитися з полону, – детальніше у фільмі.
Блогер із Рівного поділився таємницями створення популярних відео для YouTube
407
Проєкт “Блогери без хайпу” покликаний розповісти про талановитих людей Рівненщини, які стали лідерами думок у соціальних мережах. Вони мотивують та надихають своїх підписників. Адже над своїм успіхом вони працювали та працюють самотужки. А стали популярними завдяки своїй експертності та таланту – без хайпу (з англ. “hype”, галас навколо чогось).
Перший з ким ми поспілкувались у рамках проєкту “Блогери без хайпу” став популярний кіноблогер на YouTube, актор кіно та театру – Віталій Гордієнко. У своєму блозі він пропагує українську мову та розповідає про те, чим живе сам – про кіно. Наразі у Віталія на YouTube-каналі “Загін Кіноманів” 110 000 підписників. До того ж він працює актором Львівського академічного театру ім. Лесі Українки та знімається у фільмах та серіалах.
Довідка: Віталій Гордієнко Канал на YouTube “Загін Кіноманів” (110 000 підписників) Вік: 22 роки Освіта: актор театру і кіно
Віталій Гордієнко
— Як би ти описав себе одним реченням?
— Веселий, соціально активний хлопець, якому не байдужий статус української мови в медіапросторі і взагалі в нашій державі.
— Що для тебе означає слово “блогер”, хто це?
— З цим словом у мене дуже дивні асоціації. Все життя я думав, що це “надлюди”, з іншої паралельної реальності, їх я не можу зустріти на вулиці. Певно, через те, що я дивився закордонних блогерів. Та, коли я почав бачити українських блогерів наживо, я зрозумів, що це такі ж люди як і я. Просто вони знімають відео і все.
— Чи можеш ти себе назвати блогером?
— Мені дуже дивно назвати себе блогером. Я завжди дуже іронічно використовую це слово. “Я – блогер”. Але в мене 110 тисяч підписників і це неймовірний успіх. Хоча я досі не можу назвати себе блогером. Я просто чувак, якому подобається таке робити. А блогер, то стереотипно, люди до яких не можна досягнути. А до мене можна, бо я проста людина.
— Що тебе пов’язує з Рівним?
— У Рівному я прожив з 5-ти до 17-ти років, вчився тут у ЗОШ №27. Саме тут я отримав перший досвід соціальних зв’язків, перших своїх друзів. Провів тут свою молодість.
— Акторство чи блогерство – що б ти обрав?
— Якщо ми говоримо в контексті актор, який постійно грає в театрі чи знімається в кіно, та блогер, який регулярно знімає відео – то я оберу акторство. Мені більше подобається сам процес, грати, образи приміряти на себе, змінювати себе. Ще мені подобається, що кожна людина відповідає за свій процес. Я зробив роботу – отримав гроші і пішов, що важливо. Натомість у блогерстві – я роблю все, я мушу придумати як зняти ролик, змонтувати, кольорокорекцію, викласти і тоді моніторити чи зайде. Але зараз, коли я знімаюсь час від часу в кіно і граю в театрі – я обираю блогерство, воно мені приносить ментально більше задоволення.
Канал “Загін Кіноманів” створений у 2016 році. Автор каналу розповідає про різноманітні фільми, робить репортажі з прем’єр та фестивалів, до того ж створює документальні роботи про кіно.
— Як виникла ідея створити канал на ютубі?
— У 2016 році я побачив блогерів і захотів так само. Але розумів, що у мене немає обладнання для цього. Тому спочатку я вчився монтувати. Створив канал, де монтував футбольні ролики. Він був доволі популярним, але через неоригінальність матеріалу – мене банили. Я закрив цей канал. І тоді з’явилась ідея з блогом про кіно. Через пів року я зустрівся з Сашком Міщуком, який має свою студію озвучення українською мовою. І він мені сказав: “Робимо”. Ми знайшли обладнання, він дав мікрофон. Я зняв перше відео, і все так почалось, згодом придбав і обладнання собі.
Бекстейдж зі зйомок відео
— Чому така назва “Загін Кіноманів”?
— “Загін Кіноманів” – це пасхалка до “Загону самогубців”, у 2016 році вийшов цей фільм, мені сподобалась назва. Я придумав тоді загін кіноманів. І, коли мій товариш мотивував мене зробити канал, нам двом сподобалось назва “Загін Кіноманів”.
— Чи була для тебе принципова мова каналу?
— Так. Раніше я не відчував це як зараз. Я вирішив, що мова каналу буде українська, адже мало українськомовних блогерів. І цим я буду ексклюзивним. Коли я продовжував знімати, я розумів, що це вже, як мій маніфест – українськомовний блог. Це мій внесок в українську культурну спадщину, можна так сказати. Це гучно звучить, але моя мета, аби більше людей ставали україномовними.
— Що відчував, коли у тебе була 1 тисяча підписників, а що коли 100 000 підписників?
— Коли була тисяча, я подумав, що я точно блогер (посміхається). Мені хотілося до тої “касти святих” дотягнутись. Тисяча – це така цифра, яка не давала зупинятись. А сто тисяч – це планка, до якої я дотягнувся. Я до цього довго йшов, розумів що мушу. Коли минув “сто тисяч” розумію, що далі мільйон, лише мільйон. Та все одно мені здається, що це казка, в якій я живу.
— Чи були моменти, коли в тебе був “час застою”?
— Було три періоди. Коли я був не популяний мені було важко, я місцями відмовлявся, в мене бракувало часу, не було мотивації. В один момент я поставив собі ціль – що маю досягнути успіху. У листопаді 2019 року почав викладати щотижня ролики, так викладав допоки у квітні я не зробив інтерв’ю з акторами серіалу “Спіймати Кайдаша” і він вистрілив. Зараз намагаюся не робити застоїв, а бути регулярним.
Український канал про українське кіно. Мову для каналу “Загін Кіноманів” автор обрав свідомо. У відео він висловлює, за його словами “суб’єктивну і нікому не потрібну критику на фільми”.
— Чи готовий ти охоплювати інші соцмережі, чи платформа YouTube тебе цілком влаштовує?
— Мені подобається ідея охоплювати інші соцмережі, але в мене немає часу на це. YouTube – супер, але я хотів би ще в Інстаграм, в Телеграмі є група “Загону Кіноманів”, де люди спілкуються. Звичайно, я хотів би, щоб “Загін Кіноманів” був на всіх платформах, але мені потрібні люди для цього.
— Чи є у тебе канали, якими ти надихаєшся?
— Зараз я надихаюсь американськими блогерами. Вони дуже круто роблять, це новий рівень, який я для себе відкрив.
— Коли ти потрапив до першої української YouTube-премії Паляниця Awards 2020, яку заснувало “Телебачення Торонто”, що відчув?
— Гештальт, який я закрив для себе. Я багатьма людьми захоплювався в дитинстві, юності. Майкл Щур – це один із них. І зараз, коли я з’явився в “Телебаченні Торонто”, я галочку таку поставив. Бо зі Скрипіним потоваришував, і в Притули з’явився, а от Щур ігнорував “Загін Кіноманів”. Приємно бути у топ-5 відкриттів року на українському ютубі. Приємно, досвідчені майстри цієї справи, оцінюють мою роботу.
Усім, хто хоче стати блогерами Віталій Гордієнко радить не чекати, а робити. Не відмовляти собі через брак хорошої техніки – для початку достатньо телефону та ідеї.