Рівняни знялися у документальному фільмі про війну

Рівняни стали героями документального фільму «Сильні, як земля», у якому розповідається про українців у тилу, які попри війну творять життя країни. 

Про це розповіла авторка ідеї та продюсерка фільму Анна Слюсаренко для Район.Культура.

Загалом до стрічки увійшли історії людей з 4 областей: 2, які частково були окуповані російською армією, – Київської та Чернігівської, а також 2 тилових – Львівської та Рівненської.

Автори фільму вирішили зібрати певний колективний образ тилу:

  • показати історії внутрішньо переміщених осіб,
  • людей, які релокували свій бізнес,
  • тих, хто змушені були відбудовувати свій дім чи інфраструктуру міста,
  • і просто ті, які продовжували працювати, незважаючи на всі виклики війни.

«Це фільм про те, що громадянське суспільство – живий організм,  і воно може жити навіть тоді, коли йде війна», – зазначила продюсерка фільму.

У центрі всього стоїть життєва історія

Як розповіла Анна, героїв для стрічки шукали через свої мережі контактів. Війна вплинула на всі куточки країни, тож команда хотіла б зняти окремий продукт про кожен з регіонів. Та через те, що це перша спроба створити подібний проєкт, вирішили зосередитися на чотирьох областях.

«Нас зачепила бабуся з Чернігівщини, яка втратила ногу. Вона відчувала свою відповідальність – піти подоїти корів, бо вони кричали. І тут прилетіло. Волонтери її відвезли на лікування в Австрію, а бабуся повернулася і садить далі на Чернігівщині свій часничок. Це жінка, яка бачила життя, їй 74 роки й вона могла лишитися там, але не хоче. Вона бачить тут свою спроможність щось робити», – описала одну з історій продюсерка.

У Баришівській територіальній громаді автори фільму познайомилися з 21-річною дівчиною, яка створила Молодіжний хаб. Він пропрацював три місяці, а потім в нього прилетіла російська ракета. За словами Анни Слюсаренко, вона б могла сидіти й плакати чи виїхати кудись за кордон, але дівчина знайшла в собі сили: організувала молодь, вони разом розібрали завали, написали новий грант, отримали кошти, створили новий хаб і зараз знову проводять молодіжні заходи.

На Львівщині команда знімала сюжети про волонтерів, які допомагають нашим пораненим військовим проходити реабілітацію. А також про найстарішу в Європі солеварню, яка в критичний момент змогла вдвічі збільшити виготовлення солі, коли росіяни обстріляли підприємство у Соледарі.

Про назву фільму

Як розповіла продюсерка, на Київщині вони проводили зйомки у селі Перемога. Жителька селища, яка перебувала там в окупації, записувала в щоденник пережиті події та емоції. Саме завдяки її записам з’явилася назва для стрічки.  

«Ми довго думали, як назвати фільм, бо розуміли: ідея в тому, що не ми на когось напали, а вони прийшли до нас, на нашу землю. Все крутилося навколо землі, а потім ми ще раз прочитали щоденник бабусі з села Перемога. Його фінал звучить так: «Було складно, але ми тримаємося, бо ми українці. Ми вистоїмо, бо ми сильні, як земля». Це сказали не ми. Це сказала ця жінка, яка пережила окупацію, втратила онука, але все одно продовжує вірити в нашу перемогу», – поділилася спогадом Анна Слюсаренко.

Авторка щоденника відмовилася зачитувати його в фільмі, адже вкотре переживати ці емоції надто боляче, втім погодилася на те, щоб він звучав голосом іншої людини. Нею стала відома українська співачка Марина Круть. Її пісня «Воля» стала також головним саундтреком стрічки.

«Вони заганяють нас під землю, а ми створюємо там комфортний простір»

До Рівного знімальна група проєкту приїхала 15 листопада 2022 року. У той день під час масованої ракетної атаки на Україну росіяни влучили в об’єкт критичної інфраструктури. У багатьох частинах міста зникло електропостачання. Тоді команді проєкту вдалося наживо зафіксувати момент, як під час повітряної тривоги рівняни облаштовують «підземне життя». Першою локацією стало сховище Рівненської обласної лікарні, в якому створили комфортний простір для пацієнтів, а також навіть проводять лекції для студентів.

«Коли ми дізналися, що в Рівному є укриття в лікарні, яке є ще й артпростором, куди ти можеш прийти пограти в теніс чи погойдатися на гойдалках, ми вирішили продемонструвати це як філософію. росія хоче нас вбити, але навіть, спускаючись в укриття, ми там не вмираємо, не пригнічуємося, а облаштовуємо комфортний простір. Ми думаємо про інших, ми думаємо про наших дітей. Це демонстрація того, що незважаючи на війну, ми спроможні домовлятися з донорами, владою, об’єднуватися і щось створювати», – розповіла Анна Слюсаренко.

Одним з героїв документального фільму «Сильні, як земля» став рівненський художник Костянтин Качановський, виставку якого експонували в сховищі.

«Знімальна група завітала до сховища-галереї, де я в той момент робив невеличку ілюстрацію на вході (оскільки сам вхід ще має старий радянський вигляд, хотілося його «розрядити»). Ми записали інтерв‘ю про творчість під час війни, я розповів про поїздки на деокуповані території, і про вплив на людей які пережили окупацію, через візуальні образи», – пригадав художник.

«Ви не відберете у нас музику»

Ще однією локацією стала Рівненська обласна філармонія. У той день у приміщенні установи мав відбутися концерт заслуженої артистки України Марії Фарини. Та через обстріл до останнього не було зрозуміло, чи відбудеться захід.

«Там була купа людей, які купили квитки й сиділи з ліхтарями в темряві. Концерт таки відбувся. Ведучі тоді сказали, що ракети летять, але люди приходять слухати українські романси, адже це лікує. Це символ того, як ми реагуємо на тривоги, на атаки. Ми віримо, що кожна ця атака повернеться назад – в білорусь і росію. Що вона стане останньою. Культурний фронт має свою місію: нам треба дбати про своє ментальне здоров’я, а він дає нам заряд, який нас тримає», – зауважила продюсерка фільму.

Попри усі складнощі, випустити фільм планують вже 10 лютого. Спершу організують закритий допрем’єрний показ для учасників команди, громадської організації та донорів, а потім стрічку покажуть для української аудиторії. До 20 лютого є план створити англомовну версію, щоб до річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну продемонструвати усьому світу – українці сильні, як земля.

Читайте також: